Неділя, 22.10.2017, 08:24
Ви увійшли якГість | Група "Гості"Вітаю ВасГість | RSS

  

Каталог статей

Головна » Статті » Психология » Особистість

ЧИННИКИ РОЗВИТКУ


ЧИННИКИ РОЗВИТКУ
--- Володимир, тепер ти вільно можеш переміщатися у просторі та часі. Подивися свої витоки...
--- Витоки, Які вони?...
Свідомість перенеслася в мої витоки і під ногами здригнулася земля...



 
Здригнулася під ногами Земля.


             Мимовільно свідомість перенеслася в мої витоки, під ногами здригнулася земля... По вулиці нашого села, німці вели на розстріл хлопців, які не встигли сховатися. Повели їх до   тваринницьких приміщень. По черзі стріляли в будь-кого, настала черга  Федора Вергуна. Рудий німецький офіцер з   «Вальтера»   випустив кулю в лоб Федора. Федір повалився на землю, стогнав і перевернувся на живіт. Німець знову випустив кулю йому в потилицю. Федір знову обернувся догори чолом. Третій постріл в обличчя...
         День   закінчувався, вибухи передової наближалися.     Сонце схилялося до вечора... Вересневий   1943 року вечір палав загравами. Попереду   криваво полум'яніли хмари, позаду чорне небо лизали пожежі,   догоряли села. Яскраві спалахи роздирали морок  праворуч і ліворуч. Звідусіль докочувався гуркіт — то слабкий, як віддалений грім, то сильно виразний — можливо було відрізнити окремі постріли гармат і кулеметів.
               – Ми зараз в оточенні, — сказав мешканець нашого села Устименко Гнат Пилипович. Стоячи з ним на високому камені посеред річки, ми   стежили, як вбрід переправлялися бійці через річку Ворона. Деякі — вдвох або вчотирьох — обережно несли на плечах носилки з пораненими бійцями. Після багаторазових безперервних боїв вони слабшали, втомилися, обважніли, і для них було ясно: треба вивести людей в лісосмугу, дати їм перепочити, в надійних руках залишити поранених...
     Переправа близилася до завершення. Вже останній воїн сховався в прибережному очереті. З нами тут був присутнім  Квітка Іван Панасович Я спустився з каменя в холодну осінню воду. Дружні руки витягнули мене на крутий берег. Намоклий одяг надмірно обтяжував тіло. Утомленість сковувала тіло: свинцем налилися ноги, не сила повернути шию, склеювалися повіки, потрібно було зігрітись і ми побігли кожен до своєї оселі. Я зіткнувся з групою бійців. Це були червоноармійці. Пробігши через   сусідські садиби, я вже був в своєму будинку, де сидів за столом німець і щось записував. Роздягшись, я поліз на піч, від якої   відчувалося тепло.
Незабаром, за мною в кімнату   зайшов озброєний автоматом і гранатами, по польовому одягнений німецький рядовий солдат. Він, уклавши зброю на стілець поряд зі мною, щось докладав працюючому за столом німецькому офіцеру, який розквартирувався в нашому житловому будинку. Поки німці по-своєму обмінювалися словами, я прожогом зліз на підлогу. Мене зацікавила лимонка, яка мала гудзичок. Лівою рукою     узяв лимонку, а правою потягнув  гудзичок, який призвів якусь спотворену пружину, і   в руках зашипіло, ще мить і лимонка выслизнула   з   моїх рук…  Вибух…
      Мене повергло на підлогу, вікна в кімнаті вилетіли, а німці схилилися на стіл, неначебто відпочивають, в обох потекло з голови червоне чорнило.   Я нічого  не бачив і не чув. Але потім мені розповіли, що в кімнату заглянув ще інший німець і з його  уст     прозвучало  »партизане!»„. Німці раптово зникли.
           По вулицях села бігли за німцями червоноармійці, А медики підібрали не добитих односельців, з ними був і Федір Вергун.   Три   кулі    прошили його голову– перша вище за лоб, друга в потилицю  через шию – навиліт, третя в щоку   за вухо.
    Далі  для Федора – польовий госпіталь, лікування, стрій і дійшов він з боями до Берліна.
           Повернувся Федір додому, жив він до 2007 року.
Розрив гранати   мені також  пошкоджень, не сумісних з життям, не наніс...Але тоді виник сплеск емоцій, що і зараз в мене чітко  спливають події  тієї пори.
           Сплеск емоцій не тільки приголомшливий, але і єдиний реальний чинник розвитку особистості, це рушійна сила розвитку та усунення   періодичних протиріч, виникаючих між вимогами та пропозиціями провідної діяльності в дитячому, ранньому і дошкільному, а пізніше,   шкільному, підлітковому, юнацькому і дорослому періодах розвитку, а також виходу з виниклих ситуацій через   оволодіння видами діяльності, ведучими до насолоди пізнавальної потреби через   розвиток пізнавальних, емоційних, спонукаючих, регулятивних психічних процесів і особистісних категорій, тим самим послідовно   піднімаючи планку розвитку   і формування особистості.
                 


http://youtu.be/4-B5Ji4ZfW4
Категорія: Особистість | Додав: ptu76 (03.04.2012) W
Переглядів: 534 | Теги: ЧИННИКИ РОЗВИТКУ